Методичні розробки за творчістю Джона Кітса (5 клас)

Підготували вчителі зарубіжної літератури

Бандурович Т.М.

Білко Т.М.

Ковальова Т.М.

2016 р.

Біографія

Доля Джона Кітса, одного з найбільших ліричних поетів Англії, викликає сум і співчуття не лише тому, що його життєвий шлях був такий короткий: він не дожив до свого двадцятишестиліття. Болісно вражає те, скільки горя йому випало зазнати за такий короткий термін, скільки смертей найближчих людей пережити, як мало було у нього радощів, цікавих переживань, захоплюючих подорожей. Єдину велику подорож він здійснив до Італії, щоб вмерти там від невиліковної хвороби.

Народився Джон Кітс у 1795 р. в сім'ї колишнього конюха, який після одруження став досить заможним власником кінного двору. Джон був най­старшим з чотирьох дітей. Дуже любив двох своїх братів і сестру.

Дитинство обірвалося раптово із трагічною смертю батька: він вбився, упавши з коня. Мати через два місяці після загибелі батька ви­йшла заміж. Другий шлюб був невдалий і через два роки розпався. Мати віддала дітей на виховання своїм батькам, бачили вони її досить рідко.

У неповних вісім років почав навчання у приватній закритій школі. Це була добра школа, а голов­не — син її власника Кавден Кларк — вчитель цього ж навчального закладу — став його старшим другом, залучив до поезії.

У березні 1810, коли Кітсу було 14, його мама померла від туберкульозу, залишивши дітей на бабусю. Того року Джона забрали зі школи й віддали в науку до лікаря й аптекаря Томаса Гаммонда. Джон поселився на горищі над хірургійною палатою й проживав там до 1813р.

На 15-му році життя опікуни відправили Джона до Лондона для вивчення медицини; він не міг дозволити собі здобути університетську освіту і навіть не мав можливості зайнятися класичними мовами.

Вивчаючи медицину, Кітс пробує себе у віршуванні, і в лекційних зошитах з’являються вірші такі як «Подружка, кружка і тютюну понюшка».

Вірш Кітса «Імітація Спенсера» був написаний у 19 років (1814).

Влітку 1816р., успішно склавши іспити, Кітс отримує право практикувати в якості хірурга і фармацевта, досягнувши повноліття. Втім, заняття в лондонських госпіталях Кітс незабаром кинув і прийняв остаточне рішення присвятити себе поезії. Перед Кітсом стояв важкий вибір. Він прагнув бути поетом, але робота лікаря не залишала для цього часу. Брат Джона, Джордж, писав: «Джон боявся, що ніколи не стане поетом. А якщо він не стане, то знищить себе». У 1816 Джон Кітс отримав ліцензію аптекаря, але ще до кінця року оголосив своєму опікуну, що хоче бути поетом, а не хірургом.

Перша публікація віршів «До самотності» вийшла друком у травні 1816р.,і це, мабуть, під­штовхнуло до вибору літературного шляху. Та й під час операцій Джон думав більше про вірші…

Спадщина, яка залишилася від діда, була надто скромною, тому жили вони досить бідно. Разом із братами оселився в Лондоні, і навесні 1817р. побачив світ перший том його поезій, названий «Вірші»(«Поезії»).

В кінці квітня Кітс повертається в Маргіт, де починає поему «Ендіміон», яка зробить його знаменитим. Але за життя його твори не отримали високої оцінки критиків і читачів. Найкращі твори Кітса були написані, коли йому було 23 роки. Його кумирами були поети Спенсер і Мільтон, а головними темами стали природа і мистецтво.

Недоброзичливі відгуки критики призвели до депресії. Моральні хвилювання прискорили розвиток сухот — спадкової хвороби в сім’ї поета. У 1818 році його відправили в Південний Уельс, де він трохи підлікувався і багато писав.

У 1818 році Джон Кітс піднімався у гори у Шотландії, зокрема на гору Бен Невіс.

У 1819р. Кітс закохався в Фанні Браун. Вона відмовлялася вийти за нього заміж, поки він не складе собі положення в суспільстві. Дуже обмежені обставини зробили життя Кітса вкрай важкими. Хвороба поновилася. Кітс повільно згасав.

13 вересня 1820 році ,сподіваючись поправити здоров’я, разом із товаришем Джозефом Северном відплив в Італію. На борту корабля Кітс написав останній варіант «Ясної зорі». Подорож була важкою. Спочатку корабель потрапив у шторм, потім у повний штиль, що сповільнило його рух. Коли, врешті-решт корабель пристав до берега в Неаполі, йому довелося простояти 10 днів під карантином, оскільки італійці підозрівали епідемію холери в Британії. Незважаючи на догляд Северна й доктора Джеймса Кларка, здоров’я поета погіршувалося. Останні місяці життя він провів в Італії, пишучи вірші, в яких оспівував природиу і красу мистецтва.

Поет усвідомлював, що хворба не відступить і це відчувалося у його одах і віршах - настрій вмираючої молодості і таємничу урочистість переходу в інший світ.

Помер поет 23 лютого 1821 року (йому було всього 25 років), і був похований на протестантському кладовищі в Римі. Перед смертю випустив третю книжку віршів. «Гіперіон», «Ізабелла» та інші — найбільш зрілі його твори.

А до тріумфу його як письменника залишалося всього кілька місяців. Книга віршів, що вийшла у світ майже відразу після смерті її автора, була прийнята захоплено і мала грандіозний успіх у широкої публіки. А будинок, в якому поет провів останні місяці життя, стали місцем паломництва шанувальників його таланту.

Перед смертю він побажав лежати під безіменним каменем, на якому були б викарбувані слова в ямібчному пентаметрі :«Тут лежить той, чиє ім’я написане на воді». Надпис на могильному камені відрізняється на день від офіційної дати смерті.

Його імені не мало бути на камені. Не зважаючи на це прохання, на могильному камені додали: "У цій могилі те, що було смертним у молодого англійського поета, котрий на смертному ложі, з гіркотою у серці і попри злорадність ворогів, бажав, щоб ці слова були вигравіювані на його могильному камені." На камені є також зображення ліри з розірваними струнами.

Улюбленими квітами Джона були фіалки. Перед смертю він попросив описати, як виглядає кладовище, на якому він буде похований, і, довідавшись, що там багато фіалок, сказав, що уже відчуває, як вони ростуть на його могилі.

Заради санітарної безпеки італійська влада спалила меблі з Кітсової кімнати, обдерла шпалери на стінах, замінила вікна, двері й підлогу. Поряд із Кітсом був похований попіл Шеллі (помер 8 липня 1822), який за життя був одним із найпалкіших захисників Кітса. Там же похований Северн (помер 3 серпня 1879), який залишався з Кітсом до самого кінця.

Список використаних джерел:

1. http://dovidka.biz.ua/dzhon-kits-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Життя та творчість Джона Кітса

Кiлькiсть переглядiв: 1321

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.