FacebookVKontakteПідписатися на RSS
Початок історії школи № 5 лежить в далеких 60-х роках. В 1954 році Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі. Будівництво розпочали з радянським розмахом в квітні-травні 1954 року. Одночасно з гідровузлом побудували селище гідробудівників. Постало питання не тільки про будівництво житла, лікарень, а й шкіл.
Початок роботи школи № 5 – вересень 1960 року. Вона організувалась на базі шкіл № 3, № 4, № 1 частково міста Новогеоргіївська. Більшість учнів – діти переселенців з м. Новогеоргіївська та працівників будівництва.
Час був нелегким. Велике скупчення людей, побутова невлаштованість, тяжка праця на будівництві дорослих, недоглядність дітей. У вихідні жителі мікрорайону Нове місто будували собі житло, діти залишались сам на сам з вулицею, тому спорудження школи було вкрай необхідним.
1 вересня 1960 р. відкрила свої двері для учнів мікрорайону школа № 5. Першим директором школи стала Осташко Раїса Капітонівна. Маючи організаторські здібності, твердий характер, незламну волю і прагнення в усьому бути першою, давали можливість творити цій жінці справжні дива.
Почалась робота по організації колективів, наведення порядку та дисципліни. Найтяжче було боротись з брудом, неохайністю, бездоглядністю учнів. На це пішов не один рік.Від вчителів Раїса Капітонівна вимагала високої трудової дисципліни, безумовного виконання всіх вимог і розпоряджень. Складністю була соціальна неоднорідність учнів, іншою – різномовність, адже у збірних класах частина учнів говорила російською, інша – українською, тому це неабияк ускладнювало роботу вчителя. Дуже багато вчителів розрахувались в перший рік роботи.
Помічником і розрадою був завуч школи Кукса Іван Юхимович. Довгий час він очолював профспілковий комітет школи. Цікавою була його біографія – учасник ВВв. Про свою службу у піхоті жартував так: «Я по-пластунськи пройшов від Дніпра до Праги». Іван Юхимович був дуже доброю і порядною людиною, вмів співчувати всім, а особливо дітям. Саме завдяки йому вдалось встановити дружні відносини між вчителями та учнями.
Помічником директора був завгосп Яценко Петро Андрійович, на якого була покладена вся господарська робота. Петро Андрійович був завгоспом протягом 20 років. Для покращення умов роботи школи робив все можливе і неможливе.
Великою заслугою Раїси Капітонівни була робота по формуванню педагогічного колективу. Вона шукала і знаходила людей, які б могли і хотіли працювати в таких складних умовах. Вчителі початкових класів: Жеглата Паша Андріївна, Рогова Віра Андріївна, Сергієнко Євдокія Павлівна, Бессараб Паша Сергіївна, Іваненко Галина Яківна, Квіташ Ольга Омельянівна, Мамченко Любов Станіславівна, Стеценко Олександра Федорівна, Стрілець Людмила Анатоліївна, Гарькавенко Любов Никифорівна– стали тими педагогами, які зуміли знайти шлях до дітей, дитинство яких було обпалене війною, безбатьківщиною, післявоєнними злиднями. На довгі роки вони стали взірцем для молодих вчителів. Вони давали високий рівень знань, що було передумовою для кращих результатів старшій школі.
Раїса Капітонівна випускників школи підштовхувала до педагогічної діяльності. Так, випускниця школи 1961 р. –Макарова К.А. почала працювати піонер вожатою, а потім після закінчення інституту продовжила працю як вчитель української мови та літератури. Стала вчителем з високою професійною майстерністю.
Велику роль у створенні позитивного іміджу школи відіграв Віктор Семенович Чернявський– вчитель музики. У школі він створив хор учнів старших класів, хор вчителів. Віктор Семенович започаткував проведення популярних на той час «Блакитних вогників». Художні колективи школи були знані у всьому місті.
Цікавими фактами життя школи стали перші весілля вчителів. Це були перші комсомольські весілля. Так, у стінах школи відзначили створення сім’ї молоді вчителі Макарова К.А. і Чернявський В.С.
Високою педагогічною майстерністю відзначались вчителі української мови та літератури: Миронченко А.Т., Гудимович Л.І., Макарова К.А., Кошеварова Н.Ф. Кожна з них була неповторною у своїй справі.
Миронченко А.Т. – знавець українських звичаїв, розваг, народних пісень. Чудовий класний керівник.
Гудимович Л.І. – пунктуальна, мала глибокі знання з української мови. Нагороджена орденом «Знак Пошани». Макарова К.А. могла запалити в душах учнів іскру цікавості до творів. Відмінник народної освіти СРСР, УРСР.
Кошеварова Н.Ф. – знавець української мови.
Ґрунтовні знання в математиці учням школи давали вчителі такі як: Мельник Галина Матвіївна, Орлова Олександра Леонідівна, Вовченко Галина Володимирівна.
Мельник Галина Матвіївна – завуч школи, яку всі побоювались за її характер, але знання математики були надзвичайно ґрунтовними. Галина Матвіївна і Олександра Леонідівна працювали в одній паралелі і така співпраця двох завучів приносила великі досягнення учнів.
Вовченко Галина Володимирівна – випускниця школи, талановитий педагог, вміла донести до учнів найскладніші формули.
Вчителями фізики були:
Тишко Микола Васильович– обладнав кабінет фізики так, що в ньому все стало рухомим.
Сосновська С.Н.– вчитель, який міг донести до учня навіть найпотаємніші загадки зоряного неба. Уроки фізики були цікавими, живими, з використанням великої кількості наочного матеріалу.
Месняєва Наталія Родіонівна маючи академічні знання облаштувала метеомайданчик.
Вчителі історії: Красіліч Катерина Іванівна, Чередник Галина Іванівна, Цареградський Іван Іванович, Архипова Тетяна Пилипівна, Чічєрова Людмила Борисівна – були творчими людьми. Кожен з них мав свій стиль викладання. Іван Іванович не визнавав новітніх технологій, але його учні знали хронологію подій блискуче. Тетяна Пилипівна вчила учнів мислити, сприймати історичні події в контексті сучасності. Людмила Борисівна вчила об’єктивно дивитись на історію.
Саме з цієї плеяди вчителів вийшли директори та завучі шкіл міста – Орлова Олександра Леонідівна, Рогозинська Галина Семенівна, Лазаревська Світлана Іванівна, Гудимович Людмила Іванівна, Чередник Галина Іванівна, Отрок Тамара Афанасіївна. В місті жартували: «школа № 5 – кузня директорів». Період 60-70 рр. був важким, непростим – періодом становлення. Але завдяки праці вчителів, адміністрації, школа № 5 стала знаною в місті та за її межами.
В 1979 році директором школи стала Рогозинська Галина Семенівна, при ній завучем Мельник Галина Матвіївна, Шевченко Надія Олексіївна, а пізніше Турчина Алла Лукінічна.
Найбільшою складністю того часу можна назвати велику переповнюваність школи. В класах було по 40 і більше учнів. Звичайно, розмістити і навчити таку кількість дітей було непросто. Школа була двомовною, половина класів були російськими, а інша – українськими.Школа жила суспільним життям. Піонерська дружина носила ім’я Миколи Островського. Учні школи з великим нетерпінням чекали прийому в жовтенята, піонери, комсомол. Активне суспільне життя сприяло формуванню дружнього дитячого колективу. Суботники, збір макулатури, металолому – це все цікаві віхи шкільного життя. Не менш захоплюючими були спортивні змагання – змагання серед учнів та вчителів.
В цей час в педагогічний колектив влилась ціла плеяда молодих, талановитих вчителів, які продовжували традиції школи.
Вчителі початкових класів: Шаповал Т.Д., Шолох В.О., Волохова Л.А., Аргат М.В., Дядюра С.А., Дворжанська Г.П., Лагно І.О., Невкрита А.В. Всі вони творчі, натхненні, здатні сіяти в душі дітей добре, розумне, вічне.
Вчителі російської мови і літератури Бандурович Т.М., Ковальова Т.М. В своїй роботі наслідують педагогічну майстерність свого вчителя Коваленко Лідії Георгіївни. Їх уроки цікаві, натхненні, неповторні. Білко Т.М. може простими словами донести до учнів високі цінності світової літератури.
Вчителі математики: Дмитрієва Валентина Миколаївна, Френкель Геннадій Юрійович, Нечипоренко Галина Павлівна, Малько Клавдія Миколаївна – вчителі з високим рівнем майстерності. Завдяки їхнім знанням учні здобували ґрунтовні знання.
Традиції високого професіоналізму продовжили вчителі історії Панасюк Таїсія Іванівна, Бесараб Світлана Миколаївна, Скальська Ірина Василівна, Ігнатюк Олена Петрівна.
Вчителі української мови – Лисенко О.Г., Ангурець Д.С., Махрова В.М. прививають учням любов до рідної мови і культури.
Військово-патріотичному вихованню надається велике значення. Вчитель ДПЮ Семко П.О. продовжує традиції, закладені Махно Петром Миколайовичем, Кодаченко Іваном Івановичем.
В кінці навчального року учні школи під час військових зборів живуть у польових умовах: варять кашу, риють окопи, проводять військові навчання.
В 90-х роках дуже популярними серед учнів були конкурси з аеробіки, які проводила Магрицька Людмила Василівна. Ці добрі традиції продовжують вчителі Сікорська В.М., Долгашов М.Я., Семко П.О.
Учні школи займають призові місця в змаганнях з футболу, легкої атлетики, баскетболу. Багато дітей відвідують гуртки бальних танців, музичні та вокальні гуртки, «Умілі руки».
Отже, педагогічний колектив під керівництвом директора Рогозинської Г.С. веде виховну роботу в патріотичному, культурному, спортивному, громадянському напрямках, що сприяє всебічному розвитку учнів.
В 1997 році директором школи стала Пузир Ольга Іванівна. Ольга Іванівна зіткнулась з проблемами тогочасних важких 90-х років. Невиплата зарплати, зменшення фінансування освіти, наповнюваність класів – всі ці фактори негативно впливали на життя школи. Та незважаючи на перешкоди, педагогічний колектив зумів налагодити творчу роботу. Адміністрація школи Ілько Н.С., Заборонок В.Я., завучі позакласної роботи Водолівова Н.В. та Чіжова Л.А. налагодили роботу педагогічного колективу. Ольга Іванівна є ініціатором озеленення та зміни зовнішнього вигляду школи та класів, які стали другою домівкою для учнів. Класи стали затишні та світлі. Змінився також і режим дня – учні стали вчитися в одну зміну. Наша школа постійно займає призові місця на міських та обласних олімпіадах.
На даний час школа співпрацює з краєзнавчим музеєм міста, з міністерством юстиції, бібліотекою-філією № 3 та службою зайнятості.
Наразі в школі навчається 466 учнів.
Підсумовуючи, можна сказати, що Ольга Іванівна легко знаходить спільну мову з учнівським та педагогічним колективом та батьками учнів, тому наочно результати плідної праці директора та педагогічного колективу ми бачимо в перемогах на міських та обласних олімпіадах учнів та великій кількості відмінників.
Кiлькiсть переглядiв: 12

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.