Батьківський збори

1-4 клас

Здоров’я дитини. Діти, телебачення та комп’ютер. Попередження комп’ютерної залежності, різних видів мобінгу серед дітей.

Телебачення та Інтернет відіграють важливу роль в житті сучасної людини.

Глобальна мережа Інтернет – це необмежений ресурс, який може бути використаний як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей. Тому, враховуючи всі проблеми та небезпеки, з якими може стикнутися дитина чи підліток в Інтернеті, можна визначити наступні ризики:

І. Доступ до сайтів, що не призначені для перегляду дітьми.

Часто дитина може знайти матеріали чи сюжети, які зображають насильство, провокуючи тим самим почуття ненависті та люті у дітей; також небезпека надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Також часто велика кількість сторінок, що не відносяться до змісту обраної теми, відображаються у вигляді додатково спливаючого вікна, що нерідко містять, наприклад, порнографію.

ІІ. Контакти з незнайомими людьми через чати, системи миттєвих повідомлень, електронну пошту.

На даний час збільшується кількість людей, які використовують подібні методи знайомств не з добрих намірів, а для того, щоб дізнатися у дитини інформацію особистого характеру про неї та її сім’ю. Оскільки реєстрація в Інтернеті проходить анонімно, часто під виглядом 12-тирічної дівчинки може ховатися 40-річний чоловік. Часто такі особи мають психічні відхилення, що може спричинити моральну шкоду дитині через Інтернет, а, інколи, в приватній зустрічі, і фізичну.

ІІІ. Надання інформації особистого (конфіденційного) характеру.

Дитину можуть умовити надати інформацію про себе, таку як ім’я, прізвище, адреса, вік, фотокартка та ін., та про членів своєї сім’ї. Навіть якщо подібна інформація запитується джерелом, що заслуговує на довіру (організація, навчальний центр) такі дані мають надаватися дитиною лише за згодою батьків, чи інших дорослих.

ІV. Проблеми технологічного характеру.

Незнання дитини може призвести до неусвідомленого завантаження файла чи небезпечного коду, що призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу.

V. Питання, пов’язані з покупками та фінансовими витратами.

У мережі Інтернет можна зробити масу приємних онлайн покупок. Тому дитина може зробити покупку без відома дорослих.

Неважливо, чи ваша дитина є новачком у використанні Інтернет ресурсів, чи є на даний момент досвідченим користувачем. Ви завжди маєте змогу допомогти вашій дитині розібратися у розумному використанні Інтернет- ресурсів.

Звернемо увагу на особливості користування мережею Інтернет різних вікових категорій дітей.

Вік від 7 до 10 років – на відміну від дітей дошкільного віку, які ще контрольовані дорослими, для дітей цього віку бажання зрозуміти, що вони можуть собі дозволити щось робити без дозволу дорослих, є абсолютно нормальним. Перебуваючи в Інтернеті, дитина може спробувати відвідати сайти або поспілкуватися в чатах, дозвіл на які вона не отримала у батьків. Звіти про діяльність в Інтернеті від сервіса МК5 Premium чи інших служб можуть бути надзвичайно корисні на даному етапі. У дітей не буде відчуття, що батьки весь час відслідковують їх кроки в Інтернеті, однак дякуючи звітам дорослі будуть знати, які сайти відвідує їх дитина. Діти цього віку володіють сильним почуттям сім’ї. Вони тільки починають розвивати відчуття моральної та статевої індивідуальності і часто цікавляться життям дорослих. Ось ряд правил, що в певних ситуаціях захистять ваших дітей та допоможуть вам залишатися спокійними за їх безпеку.

· Створіть список домашніх «правил Інтернету» за участю дітей.

· Привчіть дітей відвідувати лише ті сайти, які ви їм дозволили.

· Тримайте комп’ютери з підключенням до Інтернету в загальних кімнатах.

· Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу або пошукові машини з фільтрами інформації.

· Створіть сімейну електронну скриньку замість того, щоб дозволяти дітям мати власну.

· Навчіть дітей радитись з вами перед розкриттям інформації через електронну пошту, чати, реєстраційні форми та особисті профілі.

· Привчіть дітей не завантажувати програми, музику, фільми без вашого дозволу.

· Використовуйте фільтри електронної пошти для блокування повідомлень від конкретних людей або тих, які містять певні слова та фрази.

· Не дозволяйте дітям цього віку користуватися послугами миттєвого обміну повідомленнями.

· Говоріть з дітьми про їх друзів в Інтернеті, про те, чим вони займаються, так немовби мова йде про їх друзів в реальному житті.

· Поговоріть з дітьми про статеве життя, оскільки вони легко можуть наштовхнутися на порнографію в Інтернеті.

· Привчіть дітей повідомляти вам про все, що їх турбує в мережі, чи у тому разі, коли їм хтось погрожує.

Вік від 11 до 17 років – в цьому віці діти вже знають, яка інформація розміщена в Інтернеті. І це цілком нормально, що вони забажають побачити, почути, прочитати. Доступ до небажаних матеріалів (наприклад, порнографічним матеріалам) легко можна заблокувати за допомогою сервіса MNS Parental Control. Підлітковий вік — час швидких змін в житті. Хоча діти все ще дуже залежать від батьків, вони вже бажають певної свободи. В цьому віці діти використовують Інтернет для завантаження музики, фільмів, використовують електронну пошту, грають в онлайн ігри, використовують засоби миттєвого обміну інформацією. Мережева безпека підліків – дуже важке завдання, оскільки вони частіше за все про Інтернет знають більше, ніж їх батьки. Тим не менш участь батьків також необхідна. Особливо важливо додержуватися правил Інтернет-безпеки – договору між дитиною та батьками. Батьки повинні пам’ятати про необхідність тримати свої паролі в секреті, щоб підлітки не могли зареєструватися під іменем старших.

· Створіть список домашніх «правил Інтернету» за участю дітей.

· Тримайте компютери з підключенням до Інтернету в загальних кімнатах.

· Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу або пошукові машини з фільтрами інформації.

· Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не погоджувались на зустрічі з знайомими по Інтернету.

· Навчіть дітей не розголошувати інформацію про себе та своїх близьких на реєстраційних формах, системах миттєвого обміну повідомленнями.

· Навчіть дітей не завантажувати різного роду програми без вашого нагляду, оскільки вони можуть занести в комп’ютер вірус чи шпигунську програму.

· Привчіть дітей повідомляти вам про все, що їх турбує в мережі, чи у тому разі, коли їм хтось погрожує.

· Говоріть з дітьми про сексуальне життя, роз’ясніть, що вони можуть в Інтернеті наштовхнутися на сайти, що мають інформацію порнографічного характеру.

· Наполягайте на тому, щоб діти надали доступ до їх електронної пошти, щоб ви могли контролювати їх контакти в Інтернеті.

· Розкажіть дітям про відповідне та гідне поводження в Інтернеті. Поясніть, що вони не повинні використовувати глобальну мережу для хуліганства, розповсюдження пліток чи погроз.

· Слідкуйте, щоб діти завжди радилися з Вами перед здійсненням покупки в Інтернеті.

Комп’ютерна залежність

Більшість батьків вважають комп'ютерні та онлайн-ігри абсолютно нешкідливими і навіть корисними для дітей. За їх використання у межах здоро­вого глузду дитина дійсно може отримати психо­терапевтичний ефект: зняти напруження, стрес, знизити рівень тривожності і послабити депре­сивний стан. Проте у випадку зловживання такі ігри призводять до прямо протилежного ефек­ту, викликаючи підвищення рівня тривожності, роздратування, агресивності, сприяючи повному відчуженню від реальності та створенню психо­логічної залежності, Інтернет-залежності.

Адже віртуальний ігровий світ, на відміну від реального, вирізняє керованість подій (можливість збереження у грі та «пе­реграти» подію), прогнозованість подій та можли­вості вибору складових (рівня складності, супро­тивника, зброї, місця дії), наявність здібностей, неможливих у реальному світі: декількох життів, інші фізичні закони (наприклад, гравітація чи швидкість) та відсутність базових потреб (у сні, відпочинку, їжі). Усе це захоплює багатьох дітей.

Аби уберегти їх від комп'ютерної залеж­ності та ігроманії, батьки повинні регламентува­ти вільний час дитини і не дозволяти багато часу проводити біля комп'ютера чи телевізора.

Однією з найбільших небезпек віртуального простору є комп’ютерна залежність.

Психологічні симптомикомп’ютерної залежності:

- гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером, і погіршення настрою без нього;

- постійне збільшення кількості часу перебування в мережі Інтернет;

- зневага родиною і друзями (погіршення стосунків);

- відчуття спустошення, тривоги, роздратованості в періоди перебування поза Інтернетом;

- брехня про свою діяльність близьким;

- проблеми з навчанням.

Фізичні симптомикомп’ютерної залежності:

- біль в області зап’ястя через тривалу перенапругу м’язів;

- сухість в очах;

- головний біль;

- біль у спині;

- нерегулярне харчування;

- зневага особистою гігієною;

- порушення сну.

Небезпечні сигнали-передвісники комп’ютерної залежності:

- нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту (сторінку в соціальній мережі);

- очікування чергового сеансу онлайн;

- збільшення часу проведеного онлайн;

- зростання витрат на Інтернет-послуги.

Ознаками комп’ютерної залежності є:

- виникнення проблем в спілкуванні з оточуючими (однолітками, членами родини, друзями);

- намагання приховати реальний час перебування в мережі Інтернет;

- потреба у збільшенні часу онлайн-сеансів.

Слід пам’ятати, що ставлення дитини до комп’ютера та Інтернету формують дорослі на власному прикладі. Батьки повинні, перш за все, вирішити, для чого потрібен родині комп’ютер: для роботи, навчання, спілкування чи тільки для ігор. А, можливо, для того, щоб спрямувати інтереси дитини з небезпеки вулиці в «безпечний» кіберпростір?

Що ж варто робити батькам, щоб захистити своїх дітей від можливих небезпек віртуального простору?

Очевидно, що зараз неможливо гарантувати стовідсотковий захист дітей від небажаного віртуального контакту. Жодні фільтри ніколи такої гарантії не дадуть. Але ми можемо формувати у дітей навик «безпечної» поведінки в Інтернеті. Як? Проблема відносно «свіжа», але вирішується «старими» методами:

- Батьки повинні знати чим зайняті їхні діти. Найпростіше розмовляти з дітьми: чим живе, чим цікавиться, які сайти любить відвідувати і чому, з ким дружить, у тому числі, і в Інтернеті.

- Діти повинні володіти знаннями з БЖД. Ми вчимо їх не розмовляти з незнайомцями, ми пояснюємо, що не можна називати незнайомцям свою домашню адресу. В мережі все те ж саме.

Навчайте дітей безпечній поведінці в Мережі!